Loading color scheme

ЮРИК Віктор - моряк народжений в Шевченківськім краю

36

 

Писати про Вчителя, Художника і моряка в одній особі важко. Тим більше коли знайомий з його картинами тільки в репродукціях и коли минуло 8 років як відійшов Віктор Юрик за межу вічності. Але не познайомити Вас з творчістю людини яка любила і малювала Балтію, українське село, квіти і/// робила це для радості інших. Віктор був нашим сучасником, мав стати моряком, та кликав його берег, школа і чистий квадрат ще ненаписаних картин,  а більш за все діти, внуки як свої так і наші яких вчив любові до рідної землі та Батьківщини.

 

040

Народився 21 листопада 1946 року в селі Баландине Кам'янського району Черкаської області. Із 1953 року навчався в місцевій середній школі. Закінчив 9 класів, потім (1965 року) з відзнакою - Одеське ПТУ №17 за спеціальністю "Матрос І класу".

5957

1965-1967 - моряк закордонного плавання на рятувальному буксирі “Горделивый” в Одеському морському пароплавстві.

1967-1970 - строкова служба на Балтиці.

1971-1973 - електрик ливарного цеху Кам'янського машинобудівного заводу на Черкащині.

1974-1980 - студент факультету архітектури й керівників студій образотворчого мистецтва Київського інженерно-будівельного інституту. За успішне навчання й громадську роботу деканат нагородив його іменним годинником.

1980-1992 - архітектор у проектних інститутах Києва. Автор генеральних планів реконструкції й планування сіл багатьох областей України, зокрема, й села Шевченкове (Керелівка) Звенигородського району на Черкащині. Брав участь у громадських слуханнях проти спорудження Чигиринської атомної станції. Як архітектор доводив, що це буде другий Чорнобиль. На щастя, будівництво цього
об`єкта тоді заборонили.

Із 1992 року - викладач образотворчого мистецтва й креслення в гімназії "Троєщина" Деснянського району Києва. Написав десятки картин - переважно сільські пейзажі та мариністика. Багато їх просто подарував людям.

5033а

Віктор - учитель вищої категорії. Мав подяку та іменний годинник від голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка. Нагороджений Почесними грамотами, дипломами Київського міськуправління й райвідділу освіти за гарну підготовку учнів до олімпіад, а також Почесною грамотою Міністерства освіти України за сумлінне виховання підростаючого покоління.

29 квітня 2012 року трагічно загинув у автокатастрофі неподалік від Обухова. Похований у селі Ротмістрівка Смілянського району на Черкащині.